Ќа головну
ƒ≥€льн≥сть
 артосхема Ѕорислава
‘отограф≥њ Ѕорислава
—х≥дниц€
Ѕорислав

ћ≥сто Ѕорислав

-<>- ¬≥дл≥к часу ≥снуванн€ Ѕорислава ≥сторики ведуть в≥д першоњ писемноњ згадки про нього - документа польськоњ королеви ядв≥ги, датованого 19 березн€ 1387 року. ” 15-17 ст.ст. Ѕорислав був одним з центр≥в солевар≥нн€ на ”крањн≥. «в≥дси с≥ль возили в Ћитву, ѕольщу, ”горщину, –умун≥ю. ¬ к≥нц≥ 18 ст. наступаЇ занепад солевар≥нн€ ≥ Ѕорислав стаЇ маленьким неприм≥тним селом. “ак триваЇ до початку нафтовидобутку. « другоњ пол. 19 ст., ≥з швидким розвитком техн≥ки ≥ промисловост≥, нафта стаЇ основним джерелом енерг≥њ. ” звТ€зку з розвитком нафтовидобутку, вздовж правого берега “исмениц≥ почалос€ буд≥вництво вулиц≥ ѕанськоњ (зараз Ўевченка) Ц головноњ маг≥страл≥ майбутнього м≥ста. ѕочатково видобуток зд≥йснювавс€ шл€хом копанн€ криниць, але з впровадженн€м передових на той час метод≥в бур≥нн€ починаЇтьс€ њњ ≥нтенсивний видобуток. «а рахунок зароб≥тчан, котр≥ ст≥калис€ на нафтопромисли, зростаЇ чисельн≥сть населенн€ Ѕорислава та навколишн≥х с≥л. ‘ормально м≥сто ≥снуЇ всього 78 рок≥в. 26 липн€ 1933 року розпор€дженн€м ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ѕольщ≥ Ѕорислав та прилегл≥ до нього села “установич≥, Ѕан€, ћражниц€ ≥ √убич≥ були обТЇднан≥ в один населений пункт, над≥лений м≥ськими правами, - так званий Д¬еликий ЅориславФ.

-<>- « ≥ншого боку, €кщо врахувати тис€чол≥тт€ в≥д заснуванн€ його складовоњ частини Ц “установич, €ке колись було славним городом “устанем ≥ входило, пор€д з≥ Ћьвовом, ѕеремишлем,  ороснем, “еребовлею у список найв≥дом≥ших поселень √аличини, то ≥стор≥€ Ѕорислава набираЇ зовс≥м ≥ншого вим≥ру. ѕод≥њ склалис€ так, що у 1241 р. “устань був зруйнований татарами ≥ по ньому залишилос€ т≥льки село “устань ≥ неприступний замок. ‘ортец€ “устань згадуЇтьс€ у л≥топис≥ крак≥вського ≥сторика яна ƒлугоша, зг≥дно з €ким вона обер≥гала п≥вденну границю √алицького кн€з≥вства. ≤мов≥рно, що та сама фортец€ розм≥щувалась на камТ€ному горб≥, на меж≥ з сус≥дн≥м “рускавцем. ¬она була також сторожовим форпостом на Дсол€номуФ шл€ху, €кий проходив з околиць ƒрогобича через ¬ерецький перевал до «акарпатт€.

-<>- ћ≥сто Ѕорислав свою назву одержав в≥д монастир€, навколо €кого п≥зн≥ше виникло однойменне село. …ого п≥вденну частину назвали ДѕотокомФ, а п≥вн≥чну Ц ДЌовим св≥томФ. Ќа територ≥њ колишнього села дуже швидко вир≥с Дл≥сФ нафтових веж, також веж≥ дл€ озокеритовидобутку. «авд€ки своњй всесв≥тн≥й слав≥, €к одного з найб≥льших центр≥в нафто Ц ≥ озокеритовидобутку, та пов≥ст≥ ≤.‘ранка ДЅорислав см≥Їтьс€Ф, одного з перших великих художн≥х твор≥в у св≥тов≥й л≥тератур≥ на виробничу тематику, м≥сто здобуло попул€рн≥сть та розголос далеко за межами краю.
‘≥рми —Ўј,  анади, Ѕельг≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини та ≥нших держав вели експлуатац≥ю родовища до першоњ половини XX стол≥тт€. ¬ласниками нафтових свердловин були, зокрема, так≥ велик≥ та в≥дом≥ компан≥њ, €к: ДPremierФ, ДNaftaФ, ДKarpatyФ, ДGalicjaФ, ДStandard NobelФ, ДVacuum Oil Co.Ф, ДPolminФ, ДPionier S.A.Ф.



–Ш—Б–њ–Њ–ї—М–Ј—Г—О—В—Б—П —В–µ—Е–љ–Њ–ї–Њ–≥–Є–Є uCoz